Швидкісний інтернет для вашого дому та офісу

Уже в октябре украинцы могут столкнуться с ростом тарифов и проблемами с доступом в Интернет.

Дело в том, что с 1 октября телекоммуникационных провайдеров планируют перевести на общую систему налогообложения, тогда как большинство сейчас работают, как ФЛП, платя единый налог (речь идет, в основном, именно о провайдерах, работающих в селах или поселках).

«Такие микрокомпании будут вынуждены оперативно расширять штат для администрирования общей системы налогообложения, а дополнительные расходы в конечном итоге будут возложены на конечного потребителя. В целом, это коснется всех абонентов, но в селах услуга и так дороже, чем в городах», — говорит организатор Украинской Конференции Операторов и Сервисов (УКОС) Александр Петруня.

Сообщается, что предложение о переводе провайдеров на общую систему налогообложения, поступило от нардепа Даниила Гетманцева, который председательствует в налоговом комитете ВР.

Сейчас представители интернет-бизнеса зарегистрировали петицию с требованием заморозить инициативу Гетманцева — по крайней мере до завершения войны. На момент публикации статьи она собрала 17 500 голосов из 25 000 необходимых.

«Создается впечатление, что такая антиконкурентная «политика» в отношении малого и среднего бизнеса именно сферы электронных коммуникаций имеет другую цель, в частности, поглощение этого бизнеса, или его уничтожение и, как следствие, лишение потребителя доступных по цене и качеству услуг доступа к сети Интернет», — отмечается в петиции.

Напомним, что неделю назад депутаты так и не приняли законопроект о повышении налогов — не хватило двух голосов. Последняя версия документа предусматривает повышение ставки военного сбора до 5%, установление военного сбора в размере 1% от дохода для ФЛП (плательщиков единого налога III группы) и установление военного сбора для ФЛП (плательщиков единого налога I, II и IV группы) на уровне 10% минимальной зарплаты. Среди прочего предлагалось установить ставки налога на прибыль предприятий для небанковских финансовых учреждений (кроме страховщиков) на уровне 25%.

Сервис для путешественников App in the Air объявил о закрытии спустя 12 лет работы. Пользователи смогут экспортировать свои данные до 19 октября.

Проект решили закрыть, несмотря «на все усилия по адаптации к постоянно меняющейся и сложной деловой среде».

С 19 сентября приложение перестанет быть доступным в Apple App Store, Google Play и Samsung Galaxy Store. Клиенты могут получать доступ к своим данным и экспортировать их до 19 октября.

Пользователи, которые недавно купили подписки, могут запросить возврат средств через один из магазинов приложений. При этом все покупки — билеты на самолёты, бронирования в отелях, страховки и прочее — останутся действительными.

В качестве альтернативы App in the Air предлагает перенести данные в TripIt.

Как экспортировать данные:

запустить приложение App in the Air на устройстве;

нажать на вкладку Profile, расположенную в правом нижнем углу экрана;

в профиле нажать на значок Settings в правом верхнем углу экрана;

прокрутить настройки до раздела Other в самом низу страницы;

нажать Export Data и указать адрес электронной почты, на который придёт .txt-файл данных.

App in the Air основал Байрам Аннаков. Он предназначен для авиапутешественников: в нём можно купить билеты и бронировать отели, отслеживать рейс и зарегистрироваться на него, собирать статистику полётов и многое другое.

Система підводних комунікацій забезпечує весь світ інтернетом, але при цьому майже не захищена.

У вересні телеканал CNN з посиланням на офіційних осіб США повідомив про збільшення російської військової активності поблизу ключових підводних кабелів. Паралельно Москва приділяє дедалі більше уваги створенню спеціального військового підрозділу, завданням якого може стати виведення з ладу критичної комунікаційної інфраструктури на дні морів.

На початку цього року хусити через пошкодження всього чотирьох кабелів в Червоном морі змогли викликати істотний збій в роботі інтернету. В свою чергу, РФ має значно більше ресурсів і може планувати масштабну диверсію з руйнівними наслідками для урядових, приватних і військових систем зв’язку багатьох західних держав.

За даними британського аналітичного центру Policy Exchange, неподалік європейського узбережжя Атлантичного океану було зафіксовано щонайменше 8 підозрілих інцидентів з перерізанням глибоководних кабелів і 70 випадків дивної поведінки російських кораблів неподалік критично важливих об’єктів морської інфраструктури.

Ставку на саботаж морських комунікацій робить і КНР у своєму протистоянні з Тайванем. Острів критично залежить від підводних кабелів для зв’язку з рештою світу і має відносно небагато наземних терміналів, до яких вони підключаються. Якщо справа дійде до повномасштабного вторгнення, Тайвань спробують взяти в блокаду, і обрив комунікацій стане важливою її складовою.

Тут теж вже могла бути перша "проба пера": в лютому 2023 року з’явилась інформація про китайські вантажник і рибальське судно, які навмисно пошкодили два комунікаційні кабелі протягом шести днів. У результаті невеликий острів Мацу (приблизно 13 000 жителів), який перебуває під юрисдикцією Тайваню, на 50 днів залишився без інтернету. Само собою, Пекін тут же почав спростовувати свою причетність до інциденту, а Тайбей так і не надав "залізних" доказів.

День, коли інтернет зупиниться?

Уявімо, що Кремль перейде від усних погроз у Telegram Медведєва до реальної масштабної диверсійної кампанії проти підводних інтернет-комунікацій. Які це може мати наслідки для світу і України?

Європу і Північну Америку поєднує 17 підводних кабелів і ще кілька перебувають на етапі прокладання. Більшість трансатлантичних магістралей підключені до наземних терміналів у Великій Британії та Франції, проте вони також присутні в Норвегії, Данії, Ірландії та Іспанії.

Більша частина даних про їхні маршрути є загальнодоступною через вимоги ліцензування. Теоретично розірвати весь зв’язок між двома континентами можна, але на практиці досягти цього буде вкрай складно.

Задля забезпечення безперебійної роботи телекомунікаційні компанії завжди прокладають запасні магістралі. У випадку якихось форс-мажорів трафік скеровують на них. Однак мережа не розрахована на масштабну диверсійну операцію. З іншого боку, вона потребуватиме значних ресурсів, вивіренної логістики та майже ідеальної координації. Все треба робити за короткий проміжок часу, інакше берегова охорона і ВМС європейських країн можуть вжити контрзаходів. Не факт, що у РФ вистачить сил на все це.

Також є суто політичні чинники. Європа відіграє роль важливого хабу зв’язку для Африки і Близького Сходу. Масштабна диверсія проти її інфраструктури завдасть серйозної шкоди комунікаціям і в цих частинах світу. Кремль наразі прагне зберігати хороші стосунки з державами так званого Глобального Півдня, намагаючись нівелювати ізоляцію з боку Заходу.

Всього в Чорному морі три великі комунікаційні магістралі: KAFOS (має наземні термінали в Туреччині, Румунії та Болгарії), Caucasus Cable System (Болгарія і Грузія) та безіменний маршрут між РФ і Грузією. Україна не підключена до жодного з підводних кабелів і покладається на розгалужені наземні магістралі з оптоволокна.

Скоріше за все, РФ може вдатися до точкових диверсій проти окремих магістралей як складової своєї кампанії масштабного саботажу проти ЄС, яка стає дедалі більш очевидною. Зважаючи на те, що в Європі містяться дата-центри багатьох техногігантів на кшталт Google, це може призвести до значного уповільнення роботи соціальних мереж і багатьох звичних сервісів. Це не повний шатдаун, але все одно потенційно завдасть збитків на мільярди доларів.

Втім, головна проблема системи підводних комунікацій не в збитках, а в ліквідації наслідків пошкоджень. Незважаючи на бум прокладання оптоволокна по дну, у світі налічується всього 77 спеціалізованих кабельних суден, згідно з даними SubTel Forum. Причому лише 22 з них займаються безпосередньо ремонтом пошкоджених комунікацій.

У 2023 році у В’єтнамі з природних причин вийшли з ладу 4 з 5 підводних кабелів. Через високу зайнятість найближчих ремонтників азійська країна пів року жила з перебоями в мережі.

Хоча в останні роки охоплення супутникового інтернету від Starlink та конкуруючих рішень значно зросло, інфраструктура підводних кабелів все одно залишається поза конкуренцією за пропускною здатністю, швидкістю, надійністю і економічною доцільністю. Супутники ще довго не зможуть скласти їм серйозну конкуренцію, тому зараз пріоритетною задачею буде пошук оптимальної стратегії захисту підводної інфраструктури.

В НАТО над цим вже замислилися: в червні стало відомо про створення координаційної групи, яка об’єднує цивільних і військових чиновників. Проблема полягає в тому, що через величезні відстані забезпечити регулярне патрулювання по всьому маршруту пролягання кабелю вкрай складно. Через це у командуванні НАТО шляхом залучення приватного сектора хочуть створити потужну систему оповіщення в Північній Європі, яка включатиме датчики руху і акустичні сенсори.